Щось якось спіймав себе на тому, що найчастіше мене флешбекає, прям з зануренням в спогади, перекидає не якесь пряме бажання цей спогад згадати, а навпаки якісь речі, що слугують якорями цих спогадів..
Химерне відчуття, коли заварюєш собі чай на робочій кухні в Києві, а він виявляється з бергамотом і от ти вже не на кухні на роботі, а на кухні в гостях у своїх тітки і дядька в Полтаві, яких ти вже 10 років не бачив і з якими ти пʼєш цей сраний чай і далі вже думка понеслася квартирою, подвірʼям, вуличками де ходив
Теплі насправді спогади з цим бергамотовим чаєм
🟠 Донат? Донат!
Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.
Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту
А тут от мої соціальні мережі, чуєш, підпишись!
Відкрийте більше з gallery21
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.