Інфантилізація суспільства як нова етика

[Думка недоформульована, химерно-бентежна, але краще хоч така, ніж просто забута. Повернуся до неї пізніше.. або ні..]

Час від часу в інтернеті натикаюся на думки, які можна коротко сформулювати щось типу так: «суспільство трошки перестаралося з заграванням в інфантилізм і непомітило, як цей інфантилізм став домінантою» і воно мені резонує

В цілому ж немає нічого поганого в тому, щоби іноді тішити свою внутрішню дитину і якось закривати потребу в «недоглаженості» з дитинства купуючи щось собі на потіху чи втілюючи дитячі мрії з бідного дитинства; але треба бути обережним, щоби не впасти в це вічне дитинство і бути ментальною дитиною, коли тобі вже біля віку Христа

Це ж думка не про те, що треба бути серйозним, респектабельним і взагалі «дорослим дорослим», який робить свої серйозні дорослі речі, ніколи нікому ні на що не скаржиться, але щось потім в 40 вішається в каптьорці на заводі, бо не справився з жизню… Ні, вона про те, що можна і мабуть варто ображатися на батьків за якісь провтики з дитинства, коли тобі умовні 13-18, але з кожним роком ми обростаємо якимось своїм досвідом і треба крок за кроком брати відповідальність за себе на себе, не можна вічно казати, що «ну да, я мудак, але це тому, що мене в 5 років не похвалили за участь в конкурсі Кенгуру»

upd від 31.05.2025: Взагалі оце cобі думаю, що ця штука може бути норм так завʼязаною на те, що зараз живемо в світі соцмереж. Зникла оця опція того, що ти спілкуєшся і живеш в свої малій бульці людей свого віку і професії, яка тебе і направляє в рамках «віку», а натомість зараз постійно в бульці «всіх людей всіх вікових груп і зацікавленостей» і мозок не процесить, що час бути «дорослим», бо нащо, якщо ж спілкуюся з он отим чуваком з ніком «нагібатор» і ми з ним такі схожі (хоча він на 10 років молодше). Типу раніше «соціальний тиск» твоєї групи допомагав доформуватися і зрозуміти, що час двігаться по інтєрєсам, а не сидіти в зручному коконі підлітка в якого все ще тільки починається

Ну і не можу не згадати прекрасний завершальний епізод P.S. /Що у конверті?зі спешлу Post Scriptum від «Радіо Скорбота» де якраз дуже гарно сказано про недоглаженість «Любіть правду, але пробачайте помилки»

нова етика: не брати на себе відповідальність, але при цьому вимагати від усіх довкола розуміння, бо в тебе сложна історія і твоя внутрішня дитина хоче морожено ©️by @fantastish__ – https://x.com/fantastish__/status/1920754677169172869

а ще ви всі дорослі лобяри, які до своїх годов вже могли б навчитись жити згідно з власним баченням і принципами, а не чіплятись за те, що вам в 5 років сказали атата інфантилізація суспільства і стимуляція до застрягання в дитинстві загалом на руку капіталу, бо тепер ви будете «лікувати внутрішню дитину» покупками барбі, іграшок і приставок, а також жрать фарму, бо вам напарили, що ви унікальні в своїх проблемах по факту, пост сакральне суспільство не може впоратися з кризою відсутності бога, заміняючи це сурогатом споживання предметів і нескінченними спробами перевидумати людську природу завдяки таблеткам, якими пічкають вже навіть дітей авторка подає виховання як «консервативну терапію», яка вирощує людей нещасними і рабами, тоді як нещасними і рабами їх вирощує якраз ліберальна ідеологія мнімой свободи, яка обмежена пачкой золофта і приставкой, на вибір ідентичності з тіктока ©️by @saintxjust – https://x.com/saintxjust/status/1920412122783068237

Трошки заагресивно сформульовано, але десь рядишком до думки, тож хай теж тут буде:

Ви краще уявіть, що є настільки жалюгідні нікчеми, які в 30 років шукають виправдання власній жалюгідності у якихось вчинках своїх батьків 20 років тому Шо фіксити? Зрозуміти що батьки теж люди, в яких було своє життя, і що в свої 30 років ти мав би збудувати свою особистість? Сепаруватись від них, прийняти, що ніхуя давно вже не змінити і жити життя? Так я саме про те і кажу. Десь біля 30, зазвичай, ти вже маєш розуміти чому і навіщо так було. І бажано ще розуміти що і навіщо буде. Інакше в мене хуйові новини ©️by @eto_bim – https://x.com/eto_bim/status/1926403974610952599