«Ґулістан» («Трояндовий сад», 1258) — вершинний твір перського поета Сааді Ширазі (1210–1291). Написаний у формі повчальних та захопливих оповідок, доповнених поетичними афоризмами, він увійшов до золотого фонду не лише перської, а й світової літератури. Понад сім століть «Ґулістан» правив за основний навчальний посібник з перської мови та літератури не лише в іранських школах, а й у тих країнах, де була поширена перська мова та споріднені їй таджицька й фарсі-кабулі. Книга переписувалася й поширювалась у неймовірній кількості в Ірані, Середній Азії, Туреччині, Єгипті, Індії та інших країнах. «Ґулістан» цілком заслужено здобув славу неперевершеного взірця перської прози, в якому досягнуто чудової гармонії форми і змісту. Переклад «Ґулістану» здійснено за критичним текстом відомого іранського вченого Мохаммеда Алі Форуґі.
Враження:
Хороша книга класичної перської літератури
Книга на сайті видавництва: Ґулістан
| Author | Сааді Ширазі |
| Rate | ★ ★ ★ ★ |
| ISBN | 978-966-10-8235-8 |
| Lang | UA |
| Publisher | Навчальна книга – Богдан |
Highlights
Правдивий шлях у світі — воля Бога,
До істини веде пряма дорога.
Досконалістю своєю досягає він вершка, Від краси його і світла сила мороку зника.
Спочатку думка йде, тоді розмова, Стіну клади, коли вже є основа.
До кого піду з власною бідою? Поскаржуся хіба перед тобою.
— Істинно сказав Господь: «Хто робить добру справу, робить її для себе, а хто чинить зло — так само для себе»
— Вчені люди схожі на лікарів, а лікар дає ліки лишень болящому. Я бачу, що ваша думка мудра, тож мені нічого долучити до ваших слів. Як справа посувається сама, Про неї турбуватися — дарма. Та йде сліпий — і яма перед ним — Негідно приставлятися німим.
Кілька вчених у присутності Кисри міркували в одній важливій справі, а Бузурджмігр, затим що був між ними найстаршим, мовчав. Поспитали у нього: — Чому ти в оцій бесіді з нами нічого не скажеш? Відмовив він: — Вчені люди схожі на лікарів, а лікар дає ліки лишень болящому. Я бачу, що ваша думка мудра, тож мені нічого долучити до ваших слів. Як справа посувається сама, Про неї турбуватися — дарма. Та йде сліпий — і яма перед ним — Негідно приставлятися німим.
Одної ночі сидів я біля батька, нехай помилує його Аллах, і, не стуляючи очей до самого рана, читав собі святого Корана, а довкола нас спали люди. Я сказав батькові: — Жоден з них не підведе голови, аби сотворити нічну молитву! Їх узяв такий безтурботний сон, що, здається, вони не сплять, а померли. — Серденько моє, — відказав батько, — краще б ти так само поспав, аніж обмовляти людей поза очі.
Пригадую, у дні свого дитинства я був дуже побожний, молився ночами, був відданий повстримності й посту. Одної ночі сидів я біля батька, нехай помилує його Аллах, і, не стуляючи очей до самого рана, читав собі святого Корана, а довкола нас спали люди. Я сказав батькові: — Жоден з них не підведе голови, аби сотворити нічну молитву! Їх узяв такий безтурботний сон, що, здається, вони не сплять, а померли. — Серденько моє, — відказав батько, — краще б ти так само поспав, аніж обмовляти людей поза очі.
Як супутник поспішає, доганять його не слід Не прив’язуйся до того, хто згубив до тебе слід.
Один немічний старий ішов услід за караваном і сказав: — Чого ти розлігся, адже тут не місце для відпочинку! Я сказав: — Як же мені йти, коли ноги мої не йдуть! — А ти не чув, — відмовляв він, — як кажуть мудрі люди: «Іти й спочивати краще, аніж мчати і знемагати!» Якщо мети захочеш досягнути, Не квапся та затям звичайну річ: Арабський кінь промчить лише два гони, Верблюд поволі йтиме день і ніч.
«Кажи, що маєш казати, а як не слухатимуть, не буде на тобі гріха».
Відкрийте більше з gallery21
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.